|
Що нового у справах?
|
| Страница: - 1 - |
|
|
| Четверта Спартакіада – підсумки та перспективи.
На південному березі Криму в Алушті на протязі чотирьох днів проходила Четверта Відкрита Спартакіада з рекреаційних видів спорту. Під ще теплим осіннім сонечком проходили ще більш гарячі змагання з дартсу, городків, шахів, шашок, настільного тенісу, перегонах на візках, стрибках в довжину з місця. Переможцями стали: в настільному тенісі стоячи, жінки – Постернацька Людмилана (Севастополь), чолвіки – Маслюк Сергій (Черкаська область); настільний теніс на візках, жінки – Ленц Надія (Одеська область), чоловіки – Кориць Юрій (Миколаївська область); перегони на візках, жінки – Удовенко Любов (Черкаська область), чоловіки – Бардаж Анатолій (Миколаївська область); стрибки з місця, жінки – Штепована Надія (Харківська область), чоловіки – Шелдишев Станіслав (Миколаївська область); дартс, жінки – Припа Тетяна (Миколаївська область), чоловіки – Кудряшов Михайло (Полтавська область); городки, жінки – Курчак Орися (Чернівецька область), чоловіки – Ковальов Денис (Донецька область); шахи, жінки – Трач Ірина (Хмельницька область), чоловіки – Пануш Віктор (Молдова); шашки, жінки – Лащенова Наталія (Запорізька область), чоловіки – Яблонський Пантелеймон (Тернопільська область). Перше місце в командному заліку зайняли спортсмени Донецької області (тренер Сахарова Катерина), друге місце – АР Крим (тренер Хрипунова Лариса), третє місце – Одеська область (тренер Матернюк Сергій). Як у кожних змаганнях, азарт і прагнення до перемоги грали значну роль в поведінці людей. Та було тут ще трошки більше, ніж тільки спортивні пристрасті. Спартакіада зібрала з 23 регіонів України і Молдови велику й потужну команду однодумців, які борються за те, щоб у нас не було однобокого підходу до спорту – тільки як до комерційного проекту для задоволення амбіційних та фінансових інтересів невеликої купки людей. В першу чергу спорт для людей з обмеженими можливостями – це стимул для самовдосконалення. Це та сила, яка допомагає людині розширити кордони життя, вийти за чотири стінки і відчути радість спілкування з оточуючими людьми. Унікальність роботи ВОІ СОІУ є в тому, що вона перша започаткувала такий підхід до спорту і сприяє його подальшому розвитку. Головною родзинкою є те, що вся організація змагань і їх виконання здійснюється людьми з обмеженими можливостями для таких же людей. І до заключної ІV Спартакіади в усіх областях, а до того в більшості районів цих областей проходили змагання з рекреаційних видів спорту, які проводили інваліди. Здавалося б, що тут незвичайного? Та поки що у нас в країні уперто не помічають цього явища. Маємо велику активність людей, але маємо і агресивну структуру, яка не хоче випускати людей з обмеженими можливостями на перші ролі. Що їй до того, що це призведе до створення тисяч робочих місць для цих людей? Що їй до того, що нарешті кошти Фонду соціального захисту інвалідів України будуть витрачатись не тільки для безцільного навчання, а й для створення реальних робочих місць, які можуть займати тільки люди з обмеженими можливостями? Що їй до того, що в державі досі немає ефективної реабілітаційної політики і інваліди помирають молодими в візках? Головне, що агресивна структура, захопивши основні фінансові потоки, видає на міжнародний рівень якісний товар, вичавлюючи з „щасливчиків” залишки здоров’я. „Ми попереду планети всієї, ми найкращі...” (Дуже знайомі мотиви). Робити чемпіонів в Україні було не важко, бо для абсолютної більшості наших людей з обмеженими можливостями або йти займатися великим спортом, або помирати від пролежнів – такий був єдиний вибір. От і пнулись всі, нехтуючи втратою останнього здоров’я. Тепер ситуація міняється. Приїзд Міністра праці та соціального захисту населення Людмили Денисової – яскраве свідчення розуміння необхідності змін у державній політиці. Робота з громадськими організаціями інвалідів, які на протязі десятків років довели свою життєздатність і можливість вирішувати серйозні завдання, дозволить змінити хибне відношення до потенціалу людей з обмеженими можливостями. Наша ІV Спартакіада була важливим етапом в боротьбі інвалідів за свої права. Голова Комітету по спорту ВОІ СОІУ Сергій Чумак |
| [Ср 14:26 - Октябрь 15, 2008] |
| Ответ: Як підтримуватиме держава газети громадських організацій інвалідів?
20 травня відбувся круглий стіл в Міністерстві праці та соціального захисту населення під назвою: «Всеукраїнським газетам для інвалідів – ділову державну підтримку». Як завжди, в цьому залі відбуваються значимі події. Під головуванням Василя Назаренко, голови ВОІ СОІУ, за участю відповідальних представників Міністерства праці та соціальної політики України, Спілки журналістів України, Фонду соціального захисту інвалідів України, головних редакторів та відповідальних творчих працівників всеукраїнських газет проходила жвава дискусія про шляхи розвитку цього пласту преси. Першим слово взяв представник газети «Благовіст» Микола Ільницький, журналіст з 50 – річним стажем роботи. Він коротко і точно окреслив всі ті проблеми і негаразди з якими зштовхуються газети громадських організацій інвалідів, розповів про важливість роботи преси для інвалідів. «Звичайна преса пише тільки виняткові сенсації про інвалідів – самоспалення, високі досягнення і т.ін., а постійну цілеспрямовану роботу з ними можуть проводити тільки наші газети. Але у нас немає коштів ні на відрядження за листами наших читачів, ні на поїздки до Києва та регіонів, ні на виплату гонорарів для авторів…», - підкреслив у своєму виступі пан Микола. Далі він запропонував обговорити детально шляхи вдосконалення системи підтримки періодичних видань. Крім державної підтримки, він запропонував ввести в дію положення про можливість реалізації частини випуску в роздрібній торгівлі. А також з метою самопідтримки газетам обмінюватися інформацією і журналістами. (Матеріали «З інших регіонів», «У нас в гостях газета» та інші). Іван Таран, ветеран газети «Промінь» розповів про важливість газети для сліпих людей, які читають її шрифтом Брайля. Вартість такого видання в кілька разів перевищує розмір державної підтримки, але необхідність його випуску дуже потрібна, бо для багатьох людей з вадами зору ця інформація просто безцінна. Про це говорив і директор республіканського будинку звукозапису і друку, який до того ж бідкався про те, що через не достаток фінансування може спинитися випуск газети для сліпих і унікальне обладнання вийде з ладу. В цій ситуації шкода не лише обладнання – ми можемо просто втратити культурний пласт – люди і так вже в більшості своїй віддають перевагу телебаченню та комп’ютерам. Головний редактор газети «Берег надії» Ірина Сидоренко звернула увагу на те, що потрібно спростити процедуру підписки за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, збільшити суму компенсації від Фонду хоча б в два рази і зробити так, щоб за ці кошти не випускалися громадсько-політичні газети. Шеф-редактор газети «Світ рівних можливостей» Олександр Родіонов в своєму виступі підкреслив, що потрібно збільшити державну підтримку, бо для інших не зовсім нагальних потреб (параолімпійський спорт високих досягнень) знаходяться багатомільйонні кошти для фінансування, хоча охоплюють вони досить обмежену кількість людей. Редактор газети «Наше життя» Наталія Каменська відмітила, що для нечуючих газета дуже необхідна, а для журналістів цієї газети можна було б запровадити статут державного службовця. По результатах круглого столу було прийнято звернення до керівників держави, в якому сформовано цілий ряд положень, виконання яких суттєво поліпшить роботу всеукраїнських засобів масової інформації для людей з обмеженими можливостями. Сергій Чумак. |
| Страница: - 1 - |
Всего сообщений: 5
[Служебный вход]